Вівторок
17.10.2017
13:16:18

...Мандри...

Поради туристам 2 (закінчення)

(на початок)

Матеріальне забезпечення - найважливіший розділ підготовки походу. До групового спорядження належить: зимові палатки, спальні мішки, ізолюючі килимки, пічки для опалення намету, майно для ватри: металева сітка, тросик з крючками, варочна посуда (казани і відра), сокира, двохручна велика пилка, пилка-ножівка, прибори для нагрівання, саморобні скороварки, санки-волокуші і групові нарти, магнітний компас, лавинне спорядження (зонди, щуп, лопатки), деякі корисні дрібниці (термометр, похідний ремонтний набір), лижний інвентар.

При прилипанні снігу до лиж, що затруднює рух, можна скористатись саморобною пастою із суміші розплавленого парафіну (1 - 2 частини) і алюмінієвого порошку (“сріблянка”) в сухому вигляді (1 або 3 частини). Розплавлений свічковий парафін заливають в форму в суміші з алюмінієм. Застиглу пасту наносять на суху ковзку поверхнюлижі.

Похід починається з інтенсивної фізичної розминки і лише після неї відправляються в дорогу. Тривалість походу, в залежності від вашої фізичної підготовки - 6 - 8 годин. Мандрівка відбувається в 8 - 10 переходів, кожний тривалістю до 40 хвилин. Між переходами десятихвилинні привали.

Після 4 - 5 переходів - півгодинний привал, під час якого потрібно перекусити: бутерброди, цукерки, сухофрукти, халва, гарячий чай або молоко, тощо.Збираючись в похід, не забудьте про мед. Добова норма його споживання 1,3 - 1,5 г на кілограм вашої ваги (якщо не споживали інших солодощів). В чистому вигляді, в розчині з водою чи чаєм, в відварах і настойках лікарських рослин мед, крім всього іншого, є хорошим тонізатором.

Йти в перший похід вихідного дня рекомендується при температурі повітря не нижче - 15оС, по рівнинному рельєфу місцевості, групою в 4 - 8 осіб. Вибираючи маршрут, потрібно передбачити, щоб початок і кінець походу знаходились недалеко від зупинок пасажирського транспорту.

Коли ваш маршрут пролягає через річку, озеро, болото, то треба завжди мати з собою найпростіші засоби для врятування у разі виникнення непередбачених обставин. Лід завжди небезпечний поблизу заростей очерету. Його краще перевірити на міцність палицею. Якщо пробивається з першого разу - не ризикуйте. Повертайтесь краще назад по своїх слідах, не відриваючи ніг від льоду. Не можна перевіряти міцність льоду ударом ноги.

Кілька порад мандрівнику, якими не слід нехтувати:

- виходити на лід можна при товщині його 6 - 7 см і більше;
- не збирайтеся на льоду в одному місці великими групами;
- якщо ви захотіли порибалити, то не пробивайте лунки густіше, як 5 - 6 метрів одна від одної;
- після закінчення рибалки поставте біля своїх лунок віху.
- уникайте переходів по льоду при поганій видимості.

Що робити, якщо трапилась біда і ви проломилися у воду? Не панікуйте. Зберіться з силами і спробуйте самотужки вибратися на безпечне місце. Для цього обіпріться ліктями об лід, переверніть тіло у горизонтальне положення так, щоб ноги знаходились на поверхні води. Тоді ближчу до краю ногу занесіть на лід і переверніться на спину, вибираючись з ополонки. А вибравшись, ні в якому разі не ставайте на ноги, а без зайвих і надміру різких рухів відповзайте якнайдалі від небезпечного місця.

Для надання допомоги потерпілому до ополонки слід наближатися лежачи, розкинувши по боках руки й ноги та спираючись на підручний предмет: бажано дошку, лижу, палицю тощо.

ЗБИРАННЯ ТА ПРИГОТУВАННЯ ГРИБІВ В ПОХІДНИХ УМОВАХ

Більшість туристичних стежок пролягають через лісисту місцевість. В таких місцях практично завжди хоча б в незначній кількості трапляються гриби. Багато людей бажають використати їх, як добавку до свого харчового раціону, але не всі зважаються на це. Здобути такі знання зовсім не важко - в будь-якій місцевості є досвідчені грибарі, а довідники на цю тему можна знайти в кожній бібліотеці. Але використання грибів в похідний умовах має свої особливості, найбільше через те, що більшість грибів вимагають таких способів обробки, які достатньо ретельно можна провести лише в домашніх умовах. Від грибів, які неможливо приготувати досить легко в поході, краще відмовитись. Насамперед це стосується умовно їстивних грибів, таких як зморшки, вовнянки, піддубні (свинухи), синяки та грузді. Таку ж рекомендацію можна дати щодо опеньок. Ці гриби містять отруту, яка розкладається при термічній обробці, але якщо вона недостатня, то отрута зберігається і має здатність накопичуватися в організмі людини.

Для вживання в похідних умовах цілком придатними є ті гриби, які легко засвоюються організмом людини. Це білі гриби, підберезовики, підосичники, маслюки, лисички, рижики. Ці гриби досить відомі і зустрічаються в більшості лісових масивіві. Добрими їстивними грибами є різні види сироїжок, однак збираючи їх, слід бути уважним і добре знати такі отруйні гриби, як бліді поганки, з якими їх іноді плутають, а також мати на увазі, що існує ще гриб сироїжка блювотна. Від їстивних вона відрізняється червонуватим забарвленням пластинок. Добрими для приготування в похідних умовах є печериці. Серед них також є отруйний вид - рудіюча печериця. Її відрізняють за жовтими плямами, які з’являються на тілі гриба від дотиків та запахом карболки.

Існує також ряд добрих їстивних грибів, які є маловідомими, хоч і дуже поширеними на теренах України. Насамперед, це такі гриби, як різні види дощовиків, головачі та гігантські порхавки. Їх досить легко розрізнити - це кулясті білі гриби на ніжці, або без неї, м’які на дотик, всередині - білі (якщо колір жовтий чи зелений - гриб старий і вживати його не можна). Готувати ці гриби слід в день їх збирання. Окрім харчових якостей вони мають і лікувальні. М’якуш дощовиків прикладений до рани, діє як кровоспинний і ранозагоювальний засіб. Гігантська порхавка є засобом від деяких захворювань нирок, а її водні екстрати гальмують ріст злоякісних пухлин.

Ще один маловідомий гриб - плюбей бурий. Шапочка гриба має коричневий колір, іноді згладжений горбик, пластинки білі, в старих грибах з рожевим відтінком. Росте на пеньках. М’якуш має запах редьки. Сам гриб часто має “розтріпаний” вигляд.

Гриб рамарія жовта, відомий ще під назвою “козячі ріжки” має вигляд жовтого кущика з коралоподібними галузками.

Добрим джерелом харчів може стати гриб парасолька велика. Одна його шапочка може зайняти цілу сковорідку і наситити одну людину. Цей великий білого кольору гриб з коричневим горбиком на шапочці і такими ж лусочками на її поверхні, білими пластинками, тонкою хрусткою ніжкою з бульбовидною основою і пухким кільцем росте переважно на галявинах.

Страв з грибів можна приготувати багато, навіть в умовах похідного життя, але обробка їх зводиться до тушування, варіння і смаження. При приготуванні супів з грибами, найкраще класти в них уже проварені гриби. Не варто готувати разом пластинчасті і трубчасті гриби. Не слід готувати червиві і старі гриби.

В екстремальних умовах іноді взагалі неможливо приготувати їжу. Слід знати гриби, які можна їсти сирими. Це насамперед рижики і гриби зонтики, а також ті сироїжки, які мають зелену шапочку. До останніх слід навіть при великому голоді придивлятись дуже уважно, щоб не сплутати з блідою поганкою. Основні ознаки поганки - бульбовидна основа ніжки, та наявність на ній кільця. Отруєння поганками - смертельне!

Джерело: http://tured.ucoz.ua
 

...Мандри... - Мандруй Разом із Нами!

НАЦІОНАЛЬНИЙ АЛЬЯНС