 Чорногора — це тридцятикілометровий хребет висотою біля 2000м, що займає панівне становище на величезному просторі Українських Карпат.
Як об'єкт туризму Чорногора представляє значний інтерес. Чорногора починається над селищем Ясіня на Закарпатті вершиною Петрос (2020,2м), на 6 км віддаленою від першої і найвищої вершини головного хребта Чорногори — Говерли (2060,8м). Між цими вершинами є зниження (до 1550м). через це Петрос здається навіть вищим від Говерли. Головний хребет тягнеться з північного заходу на південний схід і характеризується хвилястою лінією вершин, розділених між собою неглибокими сідлами, що ніде не сходять нижче 1750м. Цими вершинами є Говерла (2060,8м), Брескул (1911,5м), Пожижевська (1822,2м), Данціж (1848,5м), Туркул (1933,2м), Ребра (2001,1м), Гутин-Томнатик (2016,4м), Бребенескул (2035,8м ), Менчул (1998,4м), Смотрич (1894,0м) і Чорна Гора [Піп Іван] (2028,5м).
Характерною особливістю хребта Чорногора є неоднаковість його південних і північних схилів. Коли південні схили швидко сходять вниз у глибокі долини, то на північному боці майже від кожної вершини відходять поперечні бокові хребти з лагідним схилом і стрімкими боковими стінами. Внаслідок цього під окремими вершинами на її північному боці утворилися так звані "котли" — ступінчасті долини з горизонтальним дном, обмежені з трьох боків стрімкими схилами ("плечі") і відкриті з четвертого, де нерідко появляються другі, нижчого ступеня "котли". Така будова головного хребта Чорногори є наслідком дії льодовиків льодовикового періоду.
Туристичний сезон для Чорногори, з уваги на особливості високогір'я, триває, звичайно, від половини травня до половини жовтня. Хоча вічного, снігу на, Чорногорі немає, проте нерідко в деякі роки бувало, що сніг в окремих місцях і літом не зникав. Але мандрування по Чорногорі навіть в гарну погоду вимагає доброї фізичної підготовки, наявності відповідного спорядження і, обов'язково, палатки і примуса. Схили вершин на головному хребті покриті, здебільшого, травою, кам'яних розсипів мало, верхня межа лісу знаходиться досить низько (біля 1400м). Жерепу (карликова гірська сосна) теж мало, терен відкритий, є непогані стежки, але в погану погоду, в туман, дощ і сніг краще в похід не вирушати, ніякого сховища від негоди тут, по суті, немає. Вихідним пунктом для походів по Чорногорі з її північного боку є Завоєля (входить до Ворохти) — невеликий присілок над Прутом, або побудована ще 7 км вище спортивно-туристична база "Заросляк". Для східної частини Чорногори може бути зручним вихід з верхньої частини сіл Бистрець і Берестечко (Дземброня). З закарпатського боку вихідними для походів на західну частину Чорногори будуть населені пункти Лазещина, Ясіня і Кваси, а на східну — села Богдан і Луги.
Туристам треба врахувати, що значна частина Чорногори включена в склад державного заповідника, в якому діють особливі правила для відвідувачів. Зокрема, на території заповідника заборонено ставити намети і ночувати в них, розпалювати вогнища, збирати трави, квіти, ягоди, гриби, ловити рибу і т.п. В зв'язку з цим туристам треба завчасно постаратися одержати відповідну перепустку в дирекції заповідника або на контрольно-пропускному пункті заповідника, з зазначенням в ній траси походу.
|
