Украй складний перехід у лісі і тайзі в зимовий час, коли сніжний покрив дуже глибокий і переборювати засніжені ділянки без лиж-снігоступів практично неможливо. Такі лижі при відомій вправності виготовляють у виді рами з двох гілок товщиною 2-2,5 см., і довжиною 140-150 см.. Передній кінець лижі, розпаривши у воді, загинають догори, а раму (ширина в центрі не повинна бути менш 30 см) заплітають тонкими гнучкими галузями. У передній частині лижі з чотирьох поперечних і двох поздовжніх планок роблять опору для ноги по розмірі взуття.

Узимку можна пересуватися по руслах замерзлих рік, дотримуючи при цьому необхідні запобіжні заходи. Так, треба пам'ятати, що течія порушує лід знизу, і він стає особливо тонким під заметами в стрімчастих берегів. Тому всі перешкоди на річковому льоді краще обходити, а в місцях вигинів рік треба триматися подалі від стрімчастого берега, де течія швидше і лід тонше. Часто після замерзання ріки рівень води убуває настільки швидко, що під тонким льодом утворяться "кишені", що представляють велику небезпеку. По льоду, що здається недостатньо міцним, а іншого шляху немає, пересуваються поповзом. Навесні лід найбільш тонкий на ділянках, що заросли осикою, і в затоплених кущів.

Невеликі тайгові ріки цілком прохідні для легких надувних човнів і плотів. У центрі плоту можна спорудити невелике укриття (курінь) від дощу і вітру і підготувати місце для багаття, насипавши шари піску або гальки. Для керування плотом вирубують два-три довгих тичини. Якорем може служити важкий камінь з міцною мотузкою.

Найбільш підступні перешкоди в лісі і тайзі - це болота і трясовини. Характерною рисою болотистої місцевості є її слабка обжитість, відсутність дорога, наявність тяжкопрохідних, а часом і зовсім непрохідних ділянок. Болота рідко бувають одинаково прохідними на всьому протязі й у різний час року. Їхня поверхня дуже оманна.