Як вибрати і яке взуття купувати для походів Як відомо середньостатистична людина ходить босим принаймні у двох випадках: улітку на пляжі або, що набагато більш прозаїчно, в себе вдома. В інший час людині для комфортного пересування необхідне взуття. Від якості й зносостійкості якої залежить не тільки кількість одержуваного при ходьбі задоволення, але й здоров'я її власника. Більше того, в екстремальні або наближені до них умовах, якісне взуття стає запорукою виживання. При чому виживання не тільки окремої людини, але й всієї групи людей, що потрапили в екстремальну ситуацію. Для тих, хто сумнівається в актуальності наведених аргументів, поясню. Незручне або тісне взуття, на протязі декількох годин стане причиною утворення мозолі, що в умовах походу запросто може перерости у відкритий гнійник. Логічно зробити висновок, що “щасливий власник” подібної травми виявиться просто не в змозі зберігати заданий темп руху. Говорячи іншими словами, він буде гальмувати всю групу, оскільки швидкість, з якою він зможе рухатися буде в 2 - 3 рази нижче початкової, що практично не припустимо в умовах походу із обмеженою кількістю води й продовольства. Якщо події будуть розвиватися в подібному напрямку, то рано або пізно, група виявиться в умовах “голодної” екстремальної ситуації з усіма випливаючими із цього наслідками.

Тому повторюю: тісний черевик в змозі згубити цілу експедицію! Досвід і здоровий глузд підказує, що взуття повинно відповідати тим умовам, у яких його будуть експлуатувати. Так, наприклад, не варто відправлятися в гори, надягнувши кросівки із гладкою підошвою. Все дуже просто: кросівки у достатній мірі не фіксує стопу, що в умовах гористої місцевості може обернутися, різного роду забиттями й розтягненнями, які у свою чергу, зроблять пересування постраждалого вкрай дискомфортним.

Також не варто при мінусових температурах надягати гумові чоботи. Це обумовлено тим, що гума є матеріалом з відмінними теплопровідними якостями, тому взимку в них буде холодно, а влітку гаряче. Крім того, гума не пропускає повітря, що при мінусових температурах сприяє утворенню конденсату, а вологі ноги, як відомо, мерзнуть набагато сильніше, ніж сухі. Також не слід взувати хутряне взуття, що призначене спеціально для використання при наднизьких температурах. Загалом кажучи, розумніше дублювати комплект взуття. Так, наприклад, при зимовому переході має сенс взяти із собою резервну пару звичайних черевиків. У випадку потепління, взуття на хутрі можна буде замінити менш жаркими черевиками. А відправляючись у літній похід, все-таки варто прихопити із собою пару легких черевиків. Це обумовлено тим, що в мокрому шкіряному взутті пересуватися досить проблематично. По-перше, вони стануть тяжчими, по-друге, у ній слизько.

Крім того кожний член групи повинен мати при собі хоча б один комплект запасних шнурків. Взуття, в якому людина відправляється в похід, повинно бути надійним, у гіршому випадку, з походу можна просто не повернутися здоровим. Справа в тому, що в екстремальній ситуації, коли вихід до людей є єдиним шансом вижити, зіпсоване взуття і ноги фактично можуть бути рівносильні смерті. А це означає, що туристичне взуття повинно відрізнятися особливою міцністю й зносостійкістю. Відразу може виникнути питання, а як, можна відрізнити добротне і якісне взуття від взуття, що коштує занадто дорого? Справа в тому, що на сьогоднішній день вітчизняний ринок таки перенасичений дорогим спортивним взуттям, що нерідко помилково класифікується продавцями як туристичне. Мабуть, єдиним недоліком подібної продукції є те, що продавець намагається видати її за те, чим воно насправді і не є. І як наслідок, покупець, заплативши чималу суму, одержує, м'яко виражаючись, не зовсім те, що йому необхідно. Досвід показує, що найбільше для туристичних походів підходить шкіряні черевики з високими берцами і рельєфною підошвою. Підошва в подібному взутті повинна бути герметично приклеєна й щільно пришита до черевика. Крім того в підошву, в обов'язковому порядку, повинен бути вмонтований металевий супінатор, що перешкоджає проколюванню підошви й, як наслідок, ступні, битим склом або колючим дротом. Треба відзначити, що надійність кріплення підошви до самого черевика прямо залежить від використовуваного кріпильного матеріалу. Оптимальним варіантом є застосування кевларових ниток, які по своїй природі мають підвищений запас міцності й не піддаються гниттю.

Зустрічаються черевики, підошви яких по периметрі окуті залізом. Таке взуття найбільше підходить для гірської місцевості, крім того використання подібної конструкції забезпечить гарне зчеплення при пересуванні по льоду. У свій час таким взуттям німці укомплектовували дивізії гірських стрільців. Носки в туристичних черевиках повинні бути посилені , що досягається за рахунок використання металевих підносків. Наявність останніх не тільки збереже пальці ніг від забиття, що особливо актуально в горах, але й перетворює черевики у досить серйозний засіб самооборони. Прямий удар таким черевиком по ефективності можна зрівняти з ударом важкого молотка. Черевики для походу повинні зашнуровуватися, а не застібатися. Справа в тому, що зламану блискавку в похідних умовах відремонтувати, а тим більше замінити, практично неможливо. А от порваний шнурок замінити можна без проблем.

Існують моделі зі спеціальним клапаном, що закриває шнурівку, крім того, що перешкоджає довільному розв'язанню шнурків, також перешкоджає налипанню на них бруду й реп'яха. Внутрішня поверхня черевика також повинна бути спеціально обробленою, вона повинна дихати і добре абсорбувати піт. Це досягається використанням спеціальних вологовбирних устілок, і дихаючих внутрішніх покриттів. З натуральних матеріалів, застосовуваних для внутрішньої обробки взуття, оптимальним є льон. Також існують моделі, де внутрішній вкладиш зроблений із синтетичного матеріалу типу GoreTex™. У такому взутті буде тепло й сухо практично в будь-яких обставинах. Справа в тому, що подібні матеріали дихають, тим самим перешкоджаючи надмірному потінню ніг.

Туристичне взуття повинно максимально відповідати розміру ноги. Справа в тому, що тісна або надмірно вільне взуття порушує нормальну роботу стопи й приводять до утворення натерань, мозолів, запрілості шкіри, до утворення запалених слизистих сумок, скривлення пальців, та інших неприємних речей. Припустимим є придбання взуття на 1 - 2 розміри більше розміру ноги. Робиться це для того, щоб у випадку використання додаткової устілки або декількох носків, взуття не жало. Нові черевики потрібно міряти на ліву ногу, це обумовлено тим що, у силу анатомічних особливостей людського тіла, ліва ступня трохи більша ніж права. А отже, якщо черевик буде сидіти в притик на правій нозі, то на ліву він може попросту не налізти.

Також варто запам'ятати, що в абсолютно новому взутті відправлятися в похід неприпустимо. Справа в тому, що нове, нерозношене взуття має властивість якийсь час притиратися до ноги його власника. Подібне притирання нерідко супроводжується утворенням невеликих натирань, що в умовах неприпустимо. Нове взуття варто розносити настільки, щоб у ньому було зручно не тільки просто ходити, але й присідати, бігти, і повзти.

Досвід показує, що до придбання туристичного взуття треба підходити досить серйозно. Адже на власному здоров'ї заощаджувати, як відомо, собі дорожче.

Відмінним доповненням до пари черевиків можуть стати бахіли, надіваються поверх і забезпечують захист від вологи, що необхідно при пересуванні по болотах або глибокому снігу. По великому рахунку, всі бахіли діляться на два типи. Вони можуть бути зроблені з гуми, або зі спеціальних водонепроникних тканин. Перші коштують значно дешевше, але володіють одним істотним недоліком - через якийсь час ноги в них починаю пріти, причиною цього є відсутність вентиляції. Це може бути помітна незручність особливо при мінусових температурах може привести до відморожування пальців на ногах. Що стосується бахіл зроблених із тканин типу Gore-Tex, то в них ноги не запрівають. Це пояснюється пористою структурою тканини, що діє як свого роду ніпель: випускає вологу з них, одночасно не пропускаючи її зовні. Єдиним недоліком таких бахіл є досить висока ціна Для пересування по слизьким поверхням застосовуються альпіністські кішки – спеціальні платформи із шипами, які кріпляться до підошви черевиків. Кішки доречні при здійсненні сходження по слизьким поверхням, наприклад, по розмокнутій землі або льоду. Крім того кішки досить корисні при скелелазінні, наявність гострих шипів дозволяє чіплятися за найменші нерівності й виступи.