В часи, коли Інтернет був лише для "обраних" (їх назвемо "мережевими динозаврами"), коли навіть в страшному сні ще не снились всіляки кантахти і одно(ал)кашнікі, жила-була ТУСА, вона ж tyca.org.ua, вона жtyca.strixa.org. І вмерла. Давно. Десь в часи тих самих динозаврів...
Але перебираючи старі архіви, якось знайшов у себе пару сторінок того древнього чтива. І насмілюся викласти. Для теперішнього покоління...
lesia пише "Відомо, що мова об’єднує людей. Вона може точно сказати, ким ми є. Будучи у молодіжному середовищі, спілкуючись із людьми мого віку, я збагнула, що найбільше “процвітає” жаргонна мова у студентських та учнівських колективах. Воно й не дивно, адже її носії намагаються вразити співрозмовника дотепністю, яскравістю висловлення. Завдяки жаргону молоді люди показують свою зневагу чи байдужість до речей. Їх супроводжує бажання іти в ногу з часом – бути модними, сучасними, зробити зміст своєї розмови малодоступним для людей літнього віку.
Тим, кому за 50 не зрозуміють, хто такі дурфаківці, хлопчато-бумажні, молотки, калькулятори, гейфаківці, танкісти, педики. Їх дратують згрубілі слова, які принижують гідність людини: урюк, рало, скліфасовський, єблик, плуг, фітіль, попихач, асламбек, задавлений, дебілко. Варто “фільтрувати” своє мовлення і пам’ятати, що словом можна вилікувати, можна й вбити.
Досить специфічним є жаргон серед любителів нічних гулянок, де не обходиться без спиртного. У компаніях не просто випивають, а вгашують, замочують, нахрюкуються, бухають, назюзюкуються, врізають, вмазують, навалюються, заливають баки, забамбурюють очі, чвакають, хрюкають, полюбляють хильнути, кирнути, закласти і врешті-решт перебрати або передозувати. Потім ведуть відверті розмови.
Не думайте, що особи, “піддавши добряче”, будуть просто говорити. Вони почнуть базарити, вопити, пінитися, цьвєкати, тріпатися, мутити, туфту гнати, пургу чесати, шелестіти, шуршати, поносити, морозити, чесати, терти, парити. У такому товаристві хтось комусь зробить зауваження або попросить крутнути барабан, не мусорити, не макаронитися, не сіпатися, не пудрити мозгів, не присідати на вуха.
А коли співрозмовники набриднуть один одному, то не скажуть: “Зникни”,- а вайдось, кандьохай, відвали, відмахайся, не шмигай, уйді. Часом такі слова сприяють виникненню так званих “розборок”. Той, хто сильніший може надавати в харю, круто роздати, замочити, віддубасити слабшого. А останньому залишається слюні пускати, здрейфити, застяти, стормозити, не спуститись з ручніка.
Не менш цікавим є й студентський жаргон. На відміну від вуличного він – більш стриманий та різнорідний. Відомо, що студентам набридає вчитись, прокидатись зранку, їздити у переповнених тролейбусах. Дехто мириться зі своєю „долею”, а у декого “прориваються” такі слова: заколупало, задовбало, дістало, замахало, закумарило, запресувало, морально зґвалтувало, забембало, заколєбало все це. Коли приходить сесія, то майже всіх переповнюють подібні почуття “фригідного кохання до університету”: їх харить, трафляє, бісить, кумарить, тошнить, єрошить, замахує, мозолить, морозить, задрачує, пресує і давить. Декого на струганину тягне. Не дуже приємні слова, але саме вони відбивають весь колорит психічного роздратування.
Зазначу, що стиль мови увиразнюють назви осіб. Для декого з хлопців дівчина – діваха, матрона, кобіта, чувіха, чікса, втулка, бікса, тьолка, норка. Для декого – жабисько, куріца, крокодил, мавпа. Дехто спілкується з клавами, фіфами, шалавами, бейжами, траходромами; ще інші – з клюшками, вівцями, коровами. На п’янках, як правило, бувають гімзи базарні або п’яні тіла.
Жінки часто перебувать у товаристві з чуваками, крабами, рагулями, биками, лохами, шлангами, сусликами, мажорами, вжиками, харіками, козлами, тормозами, фраєрами, чебурами, драбугами, тіпами, штуцерами, штріхами, поцами, чудаками, льоліками. Якщо жаргонізмом хочуть підкреслити підлість хлопця, то про нього висловлюються так: гад, падлюка, паскуда, чмирь, потвора, звіздун. Ці слова виражають певну думку-почуття, якою супроводиться звертання до особи. Шкода, що жаргонізми використовуються із негативним емоційним забарвленням, нагадують грубу лайку і характеризують своїх мовців з непривабливого боку.
Слід пам’ятати, що надмірне вживання жаргонної лексики засмічує літературну мову, часто виховує погані смаки в галузі мовної культури. Та попри мінуси, існують і плюси: жаргон забезпечує мовне функціонування всіх верств суспільства, яке ним користується. Нехай кожна людина пізнає радість свободи висловлення, мовної волі. Головне – не передати куті меду. "
Опубліковано Thursday, July 03 @ 12:01:33 EEST by crazy_tee
Re: Жаргон по - тернопільськи (Оцінка: 1)by Psih (leave_your_coordinates@rocket_lunch_center.org) on Saturday, July 05 @ 13:32:56 EEST Інформативна стаття, просвітницька. Ще є слово "стрьом", вживається саме по собі а бо разом з іншими (напр. "стрьомний тіп" і т.д.)
Був приємно вражений, що статтю що написала вже тепер моя дружина жива у вас на блозі. В мене зараз як нове дихання - taltek.info
Але то для власного піару, а для студентів буде скоро студентськатуса - аля фейсбука і хабри в одному. (але тс.... нікому поки не кажемо, щоб не вкрали ідею)
Раді чути, чекаємо на це .. тс :)) А стосовно блогу, то інодіпробиває на "старину". І,надіюсь, то не буде сприйнято, як маразми, а отже статті такого штибу будуть появлятись
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
Мандри Україною. Гори і ліси, річки та озера, замки й монастирі, міста і села. Карпати та Полісся. Галичина й Волинь. Тернопіль і Тернопільщина. Туризм, походи, захоплення. Будні і свята. Спогади і враження.
Творчі креації. Те, що хотілося б побачити, а також і те, що бачимо щодня, але не звертаємо уваги.
Mandry.At.Ua - Мандруй Разом із Нами!
При будь-якому використанні матеріалів сайту, посилання на mandry.at.ua є обов'язковим!