От так то воно й було. Всі прогнози передбачали на 4-6 квітня дощі... суцільні... Але ми зі Stern'ом гнили ще від середини січня вдома (робота, накладки і ще всяке). Тому на прогнози не зважали.

Заплановано було висадитись в Яремчі... і піти 201-м маркованим вгору обабіч Жонки на Переслоп. Далі - долина Зелениці/Зубринки - Малий Горган - Синяк - пол. Хом'яків - Женець...

П'ятниця. В Яремчі висадились по плану. По плану й вийшли на маршрут. Але дощ від самого початку робив свою справу. А ми йшли. Зразу ж за містом спостерігали масову вилазку саламандр :) Далі дорога вгору... дощ... дощ...

Біля вагончика лісорубів почались сніги... на землі. А згодом сніг почав падати і з неба. На завершення мало не завернули в бік Синячки. Маркування на роздоріжжі практично не помітно... спам'ятались, що напрямок щось явно не той...

Нарешті Переслоп. Пам'ятник. Сніг і мряка. Звідти біжимо в напрямку на Зеленицю. Спершу дорога, добре підболочена. Сніг впереміш ж глиною. Далі - вузька лісова стежка.

Зелениця. І... майже злива. Проходим з пів км вгору дорогою і падаємо на колибі. Промокли незле. А тут є дрова, вода... стріха над головою. Як виявилось, нам доля призначила матрацувати там майже дві доби... Сушимось, готуєм обід... Дощ. Дощ. Сильний дощ. До вечора починає лити. Плавно переходимо до вечері. Заготовляєм дрова.

Субота. Вночі трошки падав сніг. Зранку лиє. Навколо колиби все плаває... Матрацуєм весь день. Під вечір дощ на якусь годину припиняється. Милуємось вееееличезними галявинами підсніжників. Бігаємо до знесеного залізного моста через Зеленицю. Вечеряємо. Досушуємось.

Неділя. Розпогоджується. Нарешті сонце... але йти вперед вже ніколи. Отож вирішуємо йти назад через Переслоп. Але тут навідується Олесь - оператор-нафтовик. Напрошуємос на екскурсію по місцевих нафтопромислах. Обідаємо. І рвем через Переслоп в Яремчу, як не як 11 км...

Як висновок - хороша розвідка плюс матраци. В ті краї повернемось на першотравневі. Тож наперід замовляємо в небесної канцелярії трошки більше сонця і ясного неба :)