Карпати - це гірське пасмо в центрі Європи, що проходить з північного заходу на південний схід, а потім загинається дугою.

Карпати в уяві багатьох людей - це гірськолижні курорти з позолоченими бугелями і схилами, всипаними діамантами (судячи з цін) або база в Скольому з квадратним сталінським інтер'єром і ящик горілки на чотирьох. Ще для інших - це приємна прогулянка з наметом на кілька днів чи тижнів із знайомими, відверті розмови за ватрою і чудові краєвиди.

Я теж частково належу до цих категорій. Але Карпати для мене - не тільки це.

Карпати - це спосіб життя. Це стиль мислення. Це неусвідомлений потяг, це прекрасні акорди внутрішніх струн, що в міських умовах спроможні лише на дисонуючий distortion. Це світ первісної краси, це дорога до себе, це універсальні ліки від всього поганого, що усвідомлюєш і не усвідомлюєш... (Далі...)

А на фото, власне, хто не знає, ще трошки видніють румунські Міхайлекул та Феркеу, а далі українські Піп Іван Мармароський та однойменний Петрос. Все решта... (Далі...)

Ця місцина тягнула давно до себе... І от 3-6 жовтня вибрались у ті самі Запрутські Ґорґани. Схема маршруту: Космач - хр. і пол. Прелука - г. і пол. Ґреґіт - г. і пол. Ротило (радіалка, зате там - здоровенні камені, разів у 3-5 більші ніж на Явірнику та ...краєвиди!!!) - пол. Версалем - г. і пол. Мунчелик - (радіалка на г. і пол. Пожеретул) - траверс г. Гордої і Голого Каменя - г. і пол. Горді Доброкиївська - пер. Рижі - г. і пол. Рижа - пот. Войтул - г. Дощинка - прис. Довбушівка - Ворохта...

Море ягід (ожина, брусниця, афени), гриби (опеньки, моховики, сироїжки і тп.)... особливий шарм від численних капличок (будете - залиште всередині пару копійок на свічки, так усі роблять) + неодмінно зайдіть і подивіться на "око" під Доброкиївською :) А ще... від Космача до Ворохти за всі дні не стріли жодної живої душі... (Далі...)

Пастушу літівку під горою Гемба, на межі лісу та полонини, перетворив у притулок для любителів активного зимового відпочинку Василь Мигович з Мукачевого. Він кандидат у майстри спорту з альпінізму та перший (у парі з Сергієм Долинаєм, теж мукачівцем) чемпіон України зі скі-альпінізму. Мукачівські скі-туристи (від слова скі-тур) проводять на снігових просторах полонини Боржава майже всі вихідні. (Далі...)

Коли по всій Україні вже сповна вирує весна, тут усе ще панує найсправжнісінька зима. Цей найстійкіший (і, до речі, єдиний у країні) оплот найхолоднішої пори року знаходиться в Рахівському районі Закарпатської області на висоті 1360 метрів над рівнем моря й називається "рекреаційно-туристична зона Драгобрат". Природно, тутешні гори здавна облюбували просунуті лижники. Проте сам курорт просунутим сьогодні аж ніяк не назвеш. (Далі...)

Приємно спостерігати за красою Карпат у вікно поїзда, автобуса чи навіть машини. Можна звичайно і по телевізору, але це як хтось казав - не спортивно. Тому розпочнемо із самого початку... (Далі...)

01.05. Яремче. 9:35 ранку. Залізнична станція, базар. Нарешті вихід на 201 маршрут. Пригріває. Зі Stern'ом спецом рвемо вперед, - треба ж відчути, що таке гори ("тут вам не рівнина!"). Решта люду важко тягне вгору, розігрівається... і починає роздягатись. За яких пів години біля потічка стрічаємо тернополян, які вже повертаються в рідні краї. Поки спілкуємось, підтягуються "роздягнуті"... (Далі...)

От так то воно й було. Всі прогнози передбачали на 4-6 квітня дощі... суцільні... Але ми зі Stern'ом гнили ще від середини січня вдома (робота, накладки і ще всяке). Тому на прогнози не зважали.

Заплановано було висадитись в Яремчі... і піти 201-м маркованим вгору обабіч Жонки на Переслоп. Далі - долина Зелениці/Зубринки - Малий Горган - Синяк - пол. Хом'яків - Женець... (Далі...)

В листопаді та грудні так і не завершили планованого.Тому метою походу в січні мав бути саме ПІЧ. Зідзвонюємось і домовляємось за кілька днів до Старого Нового Року... (Далі...)